Пташиний грип - симптоми та профілактика хвороби
Останнім часом епізоотична ситуація щодо цього захворювання суттєво погіршилася, про що свідчать численні спалахи у Північній Америці (США, Канаді, Мексиці), а також величезна кількість випадків виявлення збудника у багатьох країнах Європи.
Вплив грипу птиці на птахівництво призводить до суттєвих економічних збитків (знищення поголів’я птиці, накладення карантинних та інших обмежувальних заходів, заборона торгівлі, додаткові ветеринарно-санітарні заходи), як в розвинених країнах, так і у країнах, що розвиваються.
Поширенню хвороби сприяють синантропні й дикі птахи, гризуни, комахи, транспортні засоби, та недотримання правил утримання птиці.
Громадяни, які утримують курей, гусей, качок, індиків, перепелів, голубів, фазанів та інших птахів, щоб мінімізувати ризик занесення грипу птиці в особисті домогосподарства повинні дотримуватись таких обов’язкових заходів:
- птицю утримувати ізольовано (у закритих приміщеннях, критих вольєрах тощо);
- не допускати вільного вигулу на вигонах, водоймищах тощо;
- не допускати контакту домашньої птиці з дикою птицею, територія проживання та харчування якої тією чи іншою мірою пов'язані з людиною (ворони, голуби, горобці, синиці, сойки, галки, граки та інші) та особливо з дикою перелітною птицею;
- проводити ретельну очистку пташника (2-3 рази на тиждень), побілку стін та сідал;
- при підозрі захворювання чи виявленні трупів загиблої птиці негайно інформувати орган Держпродспоживслужби в районі або лікаря ветеринарної медицини, який обслуговує населений пункт.
Нагадаємо, грип птиці – гостре високозаразне вірусне захворювання, яке характеризується пригніченням, ураженням респіраторних органів і шлунково-кишкового тракту. У результаті захворювання птахи гинуть.
Джерелом інфекції є хвора і перехворіла птиця, а також водоплавна птиця без клінічних ознак захворювання. Дикі качки, крячки, лебеді, чайки та інші види перелітної птиці, чутливі до вірусу грипу птиці, є переносниками та природним резервуаром інфекції.
Факторами передачі збудника є інфікована обмінна тара, корми, інкубаційні яйця, тушки, пір'я. Механічними переносниками можуть бути обслуговуючий персонал (господарі), комахи, пухоїди, гризуни. Проте інфікування птиці відбувається в основному повітряно-крапельним шляхом.
Вірус виділяється у навколишнє середовище зі слиною, носовим секретом і послідом. Вірусоносійство у птахів, які перехворіли, триває 2-3 місяці та більше.
Інкубаційний період триває 1-7 днів. У окремих випадках - від декількох годин до 7 діб і більше.
Як розпізнати?
Клінічні ознаки грипу птиці мінливі і залежать від вірусу, виду птиці, віку, статі, супутніх хвороб і навколишнього середовища.
Клінічні ознаки різноманітні: від слабовиражених - до гострого перебігу, з високою смертністю без проявів будь-яких симптомів або з мінімальними ознаками депресії; відсутність апетиту, раптова загибель великої кількості птиці у стаді. Хвора птиця сидить або стоїть у напівкоматозному стані з опущеною головою. При цьому загибель птиці сягає 80-100%. Птиця, інфіковані вірусом пташиного грипу, несе яйця без шкаралупи і з часом припиняють яйцекладку. Хвороба супроводжується депресією, втратою чутливості, сльозотечею, набряками в ділянці голови і шиї, синюшністю слизових оболонок, гребінця та сережок, водянистим проносом, рідше - симптомами ураження органів дихання.
У бройлерів клінічні ознаки високопатогенного грипу менше виражені, ніж у інших видів і характеризуються пригніченням, сонливістю, відсутністю апетиту та підвищеною летальністю. Також спостерігаються набряки голови та шиї, ознаки ураження нервової системи, зокрема викривлення шиї та атаксія.
Для профілактики інфекційних захворювань птиці необхідно:
- здійснювати купівлю-продаж птиці в місцях санкціонованої торгівлі тільки за наявності ветеринарних супровідних документів;
- з метою проведення необхідних профілактичних заходів, інформувати державну ветеринарну службу про наявність птиці;
- на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;
- дотримуватись режиму закритого типу (не допускати вигулу домашньої птиці поза межами дворової території);
- утримувати птахів різних видів окремо;
- виключити можливість контакту домашньої птиці з дикою, особливо водоплавною, і синантропними птахами;
- не допускати сторонніх осіб в місця утримання домашньої птиці;
- проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;
- забій домашньої птиці, призначеної для реалізації в торгівлі, здійснювати на спеціалізованих підприємствах;
- проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території утримання птиці;
- проводити знезараження посліду та підстилки шляхом спалювання або біотермічним методом;
- дотримуватися правил особистої гігієни при догляді за птицею
- для специфічної профілактики використовують атенуйовані або інактивовані вакцини.
Увага! При ознаках захворювання чи незвичній поведінці птиці, у випадку масової загибелі необхідно терміново сповістити територіальний орган Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби)!
