Базилівщинський старостинський округ
Село в Полтавській області, є центром Базилівщинського старостинського округу Машівської селищної до якого не входять інші населені пункти. Розташована в долині р. Тагамлик за 6км., від центру громади - селища Машівки та за 6км., від залізничної ст. Селещина.
Перша згадка про село відноситься до 1758 р. під назвою Мокрий Тагамлик. За переписом 1859р., мало 71двір та 966 жителів. У 1863р. с. Мокрий Тагамлик було перейменовано в с. Базилівщина Костянтиноградського повіту Машівської волості, мало вже 153 двори і 1050жителів, а в 1900р. -284двори і 1481 житель,паровий млин з олійницею і шерстовкою проса.
У 1884р. В Базилівщині збудовано перший дерев'яний храм (О.Невського) з дзвіницею. При церкві була бібліотека, в парафії у 1885р., було засновано школу грамоти і дві денські школи. Церковної землі боло 33 десятини,в т.ч. 1,5 десятини присадибної. А вже в 1985р., закладено новий цегляний храм Казанської Божої Матері, який відкрився в 1905р. Церква здавалася великою і високою оскільки стояла на височині, там де нині знаходиться сільська лазня. Із дзвіниці з 18 дзвонами в ясну погоду можна було побачити храми Полтави. При храмі діяла церковно-приходська школа на чотири класи.
У 1902р., відбувся виступ селян проти поміщиків, який організував Г.П.Денисенко. 40 найактивніших селян — учасників виступу було ув'язнено в Полтавську в'язницю. Радянську владу в селі проголошено в січні 1918р. У роки громадянської війни в селі діяв партизанський загін під командуванням О.Ф. Майбороди та особливий батальйон,який очолював місцевий житель С.С.Дузенко.
У 1923 р., створено артіль «Мрія-1». В 1926р.,в Базилівщині налічувалося вже 439 дворів і 2212 жителів. У 1929-30р.р., створено 3 колгоспи ім. «Кірова», «Більшовик», «Комінтерн».
Після революції 1917р., відбулися зміни і в церковному житті краю. В 1937р., церкву Казанської Божої Матері було розібрано. З цегли цієї церкви було «окультурено» центр Машівки, нею обкладено будівлю нинішньої Миколаївської церкви в Машівці і побудовано нинішню школу естетичного виховання. Цвинтар біля церкви було сплюндровано і засаджено парком.
Однією з найчорніших сторінок історії села Базилівщина, як і сотень сіл по всій Україні став 1933 рік. На протязі зими 1932-33рр., від голоду загинуло більше 200 жителів села. Це кожен десятий житель. Близько половини загиблих були діти. На кладовищі в місці масового захоронення померлих від голоду встановлено пам'ятний знак. Такий же знак встановлено і в центрі села.
В 1934-35рр., було побудовано нове, двоповерхове приміщення школи на 400 місць, на тому місці де вона знаходиться й зараз.
Під час німецько-фашистської окупації (22.09.1941-22.09.1943рр.) гітлерівцями було знищено 8 жителів села, вивезено на роботи до Німеччини 102 чоловік, з яких 30 не повернулися додому. 243 наших земляки загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Під час відступу фашисти спалили та зруйнували школу, яку відбудували тільки в 1960р., але значно меншою : одноповерхове приміщення на 160 місць.
1953р., з трьох колгоспів утворено один — ім.Кірова, який в 1964р.,перейменовано в колгосп ім.Котовського,а в 1972р., приєднано до колгоспу ім.Шевченка.
В 1990р., утворено підсобне сільське господарство радгосп «Світінок» Полтавського газопромислового управління.
У разі якщо у Вас є уточнення чи доповнення до історичних відомостей щодо населених пунктів Машівської громади, просимо надсилати їх на адресу: 21047618@mail.gov.ua з поміткою «Історична довідка для сайту громади»
