Рекомендації щодо виконання низки норм та інструкцій для убезпечення галузі бджільництва від отруєння бджіл хімікатами.
З метою зменшення випадків отруєння бджіл під час проведення обробітків сільськогосподарських угідь пестицидами пасічники повинні бути обізнані з порядком реєстрації та розміщення пасік. Однією із важливих умов під час розгляду спірних питань є реєстрація та паспортизація пасік в державній лікарні ветеринарної медицини. Реєстрація проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи з зазначенням назви та адреси заявника, кількість бджолосімей. Під час її реєстрації проводиться обстеження пасіки спеціалістами державної лікарні ветеринарної медицини. В 30-ти денний термін видається заявнику ветеринарно-санітарний паспорт, що засвідчує її реєстрацію та ветеринарно-санітарний стан. Пасіки розміщують у сухих, освітлених сонцем, захищеним від вітрів місцях не ближче 500 м від шосейних доріг і залізниць, пилорам, високовольтних ліній електропередач, не менше 1 км від тваринницьких і птахівничих господарств і 5 км від підприємств кондитерської і хімічної промисловості, аеропортів, військових полігонів, радіо- і телетрансляційних станцій. Територію пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір’я) огорожа повинна бути не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл. Також відповідно до вимог ст. 13 Закону України ″Про бджільництво″ − пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи, яка займається бджільництвом, в органах місцевої влади у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики. Без зазначеної реєстрації тяжко щось довести в суді. Ця вимога є обов’язковою, тому, що в суді потрібно довести, що бджоли загинули саме в результаті обробітку, а не від хвороби. Відповідно до ст.30 та 37 Закону України ″Про бджільництво″ фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких розташовані на відстані до 10 кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
В разі загибелі бджіл від пестицидів пасічники хочуть відшкодувати заподіяні їм збитки, тому вони повинні діяти швидко й оперативно. Адже через 3-4 дні слідів отрутохімікатів в відібраному матеріалі вже можна не знайти. Терміново звернутись до місцевої влади (голови об’єднаної територіальної громади) офіційно з письмовою заявою про отруєння бджіл з проханням про створення комісії. Голова письмовим розпорядженням створює комісію, яка оглядає пасіки, виявляє причини загибелі бджіл, ймовірних підозрюваних осіб в загибелі бджіл, оцінює розміри збитків.
До складу комісії залучають депутатів місцевої ради, представників служби захисту рослин, Держпродспоживслужби, спеціалістів фітосанітарного напрямку та ветеринарної медицини, товариства бджолярів .
В акті комісія зазначає де, коли, в який час, за якої температури, якою отрутою оброблялась культура, фазу розвитку рослин, характер загибелі бджіл (поодиноке чи масове), ступінь ураження у відсотках і силу сімей після отруєння. Бажано щоб при обстеженні був присутній сам фермер чи його представник.
Після обстеження пасіки потрібно обов’язково оглянути поле, яке оброблялось і відібрати зразки рослин, про що складається відповідний акт.
Проби рослин з поля, де проводився обробіток, разом з відповідним актом направляють в акредитовану лабораторію. Інформацію про те, кому належить оброблене пестицидами поле, його площа, яка культура посіяна на полі та на якій відстані поле знаходиться від пасіки, можна отримати в органах місцевої влади. Доказом того, що господарство використовувало для обробітку сільськогосподарських угідь той чи інший препарат слугує журнал хімічної обробки посівів, який має обов’язково заповнюватися агрономом або відповідальною особою у господарстві та каністри із залишками препарату (при їх наявності). Слід констатувати чи попереджались пасічники відносно вимог Закону України «Про бджільництво» не пізніше ніж за 3 дні до початку обробки через засоби масової інформації.
Комісія для засвідчення факту загибелі бджіл та здійснення відбору проб, щодо правильності їх відбору, користується методичними рекомендаціями які надають фахівці ветеринарної медицини Держпродспоживслужби. Обов’язковою умовою має бути акт відбору та відбір контрольних зразків протягом 24 годин від моменту потрави.
Для дослідження в акредитованій лабораторії відбирають проби бджіл (400-500 мертвих, можна частково живих),
Патологічний матеріал для дослідження повинен мати супровідний лист, підписний ветеринарними спеціалістом, який відбирав і запаковував проби. В листі зазначають назву господарства (прізвище, ім’я та по батькові власника пасіки, адресу, номер пасіки, кількість вуликів та кількість відібраних проб, характерні ознаки захворювання та мету дослідження). При підозрі на отруєння до листа додається акт або копія акта комісії, яка обстежувала пасіку та відбирала матеріал. У супровідному листі бажано зазначити на який отрутохімікат слід провести дослідження. Супровідний лист повинен мати штамп державної установи ветеринарної медицини.
Термін доставки проб не повинен перевищувати 1-2 доби від часу відбору при умові зберігання та доставки в холодильнику або термосі з льодом. При цьому слід вказувати у супровідних документах діючу речовину.
Акт комісії та експертиза лабораторії в якій проводилося дослідження – це основні документи для розгляду в суді. Якщо ж висновком експертизи буде доведено причинно-наслідковий зв’язок між обробкою поля та загибеллю бджіл від дії визначеного отрутохімікату слід робити наступні дії:
письмово звернутися до відповідача про добровільне відшкодування збитків, додавши акт комісійного обстеження і дані лабораторних досліджень, що підтверджують факт отруєння;
якщо відповідач не погоджується на добровільне відшкодування збитків передати справу до суду.
Профілактика отруєнь бджіл базується на беззаперечному дотриманню вимог ст..30 Закону України « Про бджільництво», суворому дотриманні регламентацій застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин. Власників пасік оповіщають за три доби до обробки з зазначенням отрутохімікату, місця, часу і способу обробки, та часу ізоляцію бджіл. Обробку проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години. Не допускати обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл. На період обробки бджолярам необхідно вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні отрутохімікатами.
Порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.
Вихід із цієї ситуації полягає в налагоджені дружніх, толерантних взаємовідносин між сільськогосподарськими виробниками та бджолярами, в суворому дотриманні вимог чинного законодавства.
Начальник Машівського управління
Головного управління
Держпродспоживслужби
в Полтавській області
Алла Міщенко
